Як страшно бути Українцем в Україні, Уламком нації, Що вимре незабаром. Там,де плюють На стяги жовто-сині, Колишні друзі, А нині яничари.
Яке жахіття Дивитись в згаслі очі, У каламуть зажерливости, Підлости і чарів. За волю, ми колись, Боролись дні і ночі. За гроші ви, Перетворились в яничарів.
Поворухни,о Господи,мізинцем! Звільни від феодала, Злодія і пана. Зішли нам істину З Небес гостинцем. І врозуми як Володимира й Богдана.
Ми підлі,недолугі, З похмелюги! Ми перелякані. І сонні,ніби мертві. Не платимо Катюгам за заслуги, Сестру,чи брата Живцем готові зжерти.
Хай з нами будуть Сірко і Галаган. Хай Бог благословить Христолюбиву расу! Бандюг і перевертнів Судитиме Майдан! Бо друга Революція На часі.
Анатоль Бідзюра,Нововолинськ Волинь О5.О4. 2ОО9 р.
