Боже коханий, ну і злидні! – подумалось, коли, 26 січня 2010 р., я з В.Ковальчуком і Р.Шпаком завітали до міського прокурора Нововолинська по відповідь на наш інформаційний запит, поданий іще 24 дня, в листопаді минулого року,та зареєстрований в приймальні під № 63-08. І реагування на котрий, а пішов вже третій місяць!,так і не діждались. Окрім цього, виявилось, що в міській прокуратурі нема в достатній кількості друкованих примірників біблії Держави Україна - Конституції! Та Закону України про пресу, з вісьмома пунктами якого (ст.26, права журналіста), довелось ознайомити декого з місцевих стражів законності. Було схоже, що вони про такі технології захисту простого люду, на гроші котрого досить непогано поживають, вперше чують. Показав, на їхню вимогу, і посвідчення кореспондента. Сльози жалю за бідною долечкою співробітників прокуратури, в нас висохли вмить, після того, що довелося від них почути… Але все по черзі. Історія ця почалась давно. Ще 6 вересня 2009 р. ми написали колективну заяву від імені найперших рухівців міста – І. Семенюка, Ф. Свідерського, В.Доманського, І.Кри щука, М. Слабика, С. Каліщука, Л. Бика та інших ( всіх – 15 ), де просили надати відповідь на 10 питань, що нас цікавили. Зокрема, про імовірне розкрадання громадського майна і землі, та що з цього спадку дісталося депутатам найбільшої фракції в нашому мікропарламенті за всі чотири роки їхньої діяльності. Відповідно, зареєструвавши заяву у керуючої громадської приймальні БЮТ за № 1-68 від 24.09. 2009 р. Не зважаючи на мої неодноразові нагадування, мовляв, це незаконно, несимпатично, неетично і т.д., відповіді не було. Лише 12.01. 2010 р. , за підписом голови партії Любові Соколової, отримав відписку, без числа і року, як і очікувалось. Звернувся за допомогою в міську прокуратуру – і там історія повторилась: один до одного. Ось і не вір тепер про «кришування» дій влади та політичних партій найвищими посадовцями правоохоронних структур, що діють на замовлення! У приймальні нас скерували до заступника прокурора міста, а коли ми відмовились, до нього самого. Аж ось і він, власною персоною. Камера відеопідглядування, що до речі заборонено Законом, спрацювала. У найкращих традиціях сталінських 1937-38 рр. не захотів прийняти всіх трьох разом, скомандувавши заходити по-одному. Як у чорний «воронок». Ну певне, ще чого. Пані юрист І-ї категорії пригрозила написати на мене подання на ім»я облпрокурора за ко- ристування цифровою камерою у стінах колишнього дитсадка. А помічник прокурора м. Нововолинська, юрист ІІ-го кл., Микола Соколов, пообіцяв вилучити в мене фото – камеру, мабуть, щоб продати і купити пістолет травматичної дії, для самозахисту… Моє питання, чи є прокуратура міста, де повинні захищати права громадян України, секретним об»єктом, і чи існують про це відповідні документи, зависло в повітрі. Довелось тут таки ж, в цій конторі, на колінах, бо стіл для такого бидла не передба - чений, писати акт про ненадання відповіді на колективне «Інформаційне звернення» 15 – тьох , які виборювали в 1989 – 91 роках Незалежність для України, а тепер шукають правди у владних бюрократичних коридорах. Відгадайте з двох спроб : а чи підписали «антимафіозі» цього акта? Ви дуже проникливі. Саме так воно і було. Колись я влаштую аукціон з продажу відписок від посадових осіб міста і держави, ( найбільше – зі всіляких прокуратур та місцевої газети «Наше місто»), яких у мене назбиралось достобіса - течок зо три, а гроші роздам постраждалим від чиновницької сваволі. Хоча, розумію добре, що ніяких грошей не вистачить, аби компенсувати такій кількості бідолах, які не вміють, або не хочуть себе захистити, моральні і матеріальні збитки. Про ігнорування прокуратурою рішень сесій міськради, три «Звернення» щодо Державної символіки, пам»ятники тоталітарної доби, як старі, так і новозбудовані, в т. ч. В.Лєніну на шахті № 9 «НВ», відмову депутатів надати мені слово 25 грудня на сесії міськради, цензуру в ЗМІ, узурпацію влади найвищими посадовцями міста, корупцію, ситуацію зі знищенням кабельного телебачення «Львівська жінка» , кримінальну справу щодо побиття депутата Є.Кліндухова, яку ось вже 5 років маринують в прокуратурі, перейменування вулиць і т. п., промовчу. Поки що. Ваша відписка, товаришу прокуроре О. Сліпчук, без вихідного номера, не відповідає дійсності і стану справ на ввіреній вам, проте не контрольованій вами, у форматі законності, території Нововолинська. А в цей час. До і після наших відвідин право чи кривоохоронної, як завгодно буде читачам, структури, міський голова В.Сапожніков, по ТБ, радіо, в друкованих ЗМІ, доводив до відома громадян землі Волинської, що його не заарештовували за взяття земельного хабара, що він на роботі і продовжує бути наймитом у її величності, Ново волинської громади. Це вороги зазіхають на скіпетр, нагрудного цепа і корону мера. (Газета «Волинь» від 28.01.2010 р. «В.Сапожніков спростував наклепи», Алла Лісова, та газета редактора І. Лісового «Наше місто» за 28.01.2010 р.- «В.Сапожніков: я перед вами і виконую свою роботу», Іванна Білащук). Що за істерія? Як не їла душа часнику – то і смердіти не буде. Високе паньство! Прокурори, радники, помічники, заступники, юристи і спеціалісти всіх рангів і класів, владні бюрократи. Неякісно, скажу я вам, відноситесь ви до свого потомства. Тому що, висловлюючись вашим прокурорським сленгом, згідно Найвищого Кримінально-процесуального Кодексу (Біблія), Стаття 20, пункти 5,6 (Вихід 20 : 5-6), Вселенський Суддя говорить: «…Бо Я Господь Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину на синах, на третіх і четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам тих, хто любить Мене і хто тримається Моїх Заповідей». Багато хто з вас пізнає правду слів отих, ще на цьому світі, у нинішньому житті. Не вірите, кажете, що атеїсти? Ну то що ж… Маю молитву на переривання прокляття роду, яка розпочинається словами: «Отче наш Небесний! Во ім»я Ісуса прошу Тебе: зніми усякі прокляття з мене і дружини…» Потужна і сильна вона. Якщо іде від щирого серця. Особливо для тих, хто розкаявся і припинив переслідування за іншодумство і політичні переконання, перестав красти і брехати, брати хабарі і плести інтриги задля наповнення власного гамана. Стара, біла ворона, з чорним піднебінням, каркнула з Нововолинська: «Готуйтеся до свіжого вітру змін, корупційні лялечки!»
31.О1.2О1О Анатолій Бідзюра. Заст. голови ГО «Волинська Правозахисна Група», журналіст КТ «Львівська жінка» , Нововолинськ
